PLCBeginner

<- зміст	на основну сторінку курсу
<- зміст	розділ 4 ->

1. Мета і завдання курсового проектування

Мета курсового проекту - зміцнити й поглибити знання зі створення систем керування на базі програмованих логічних контролерів (ПЛК) на всіх стадіях життєвого циклу.

Завданням курсового проекту є вибір та компонування ПЛК, розробка схем підключення технічних засобів до нього, а також розробка прикладного програмного забезпечення відповідно до поставлених вимог.

Під час виконання курсового проекту студент повинен на основі технологічної схеми та опису функціонування об’єкта розробити алгоритм керування ним, обґрунтувати вибір моделей і модифікацій програмованих контролерів, розробити схеми підключення вимірювальних перетворювачів та виконавчих механізмів, а також розробити для них прикладне програмне забезпечення.

Завдання, що видаються на курсовий проект є спрощеними та інколи можуть не відповідати фізичній структурі реальних об’єктів. Це зроблено навмисно для максимальної абстрагування від особливостей реального процесу та зосередження уваги на реалізації технічного та програмного забезпечення промислових контролерів.

2. Тематика та порядок видачі завдань на курсовий проект

Тема курсового проекту може бути видана керівником відповідно до номеру в списку групи, або обрана студентом самостійно, наприклад з урахуванням виконання майбутнього дипломного проекту. У випадку самостійного вибору студентом об’єкта, алгоритм його функціонування узгоджується з керівником, і оформлюється у вигляді стандартної форми завдання, наведеної в додатку 1.

Завдання повинно містити розділи:

1. Схему установки та опис її функціонування.

2. Перелік вимог до функцій та задач системи з ПЛК.

3. Вимоги до видів забезпечень (моделі ПЛК).

Під “функціями” розуміється неперервно виконувані системою дії. Так, наприклад, масштабування та фільтрація вхідного сигналу повинно виконуватися контролером постійно. Стабілізаційне регулювання певного параметру теж являється функцією, хоч стабілізація може проходити тільки на певному етапі. Під “задачею” розуміється певна сукупність дій, які описуються послідовністю операцій, що виконуються в залежності від виникнення умов. Вона має початок і кінець. Наприклад, приготування продукту має початок (за запитом оператору) та кінець (умова приготування), тому це є задачею.

Перелік функцій може описуватися в завданні з вказівкою умови їх виконання. Так, наприклад, функція масштабування передбачає певний діапазон вимірювання.

Кожна задача описується певною послідовністю дій. Якщо в описі роботи установки або технологічного процесу ця послідовність вказана явно, в розділі завдання вона уточнюється.

Після отримання або узгодження з керівником завдання, студент повинен уважно вивчити його на ознаку коректності та необхідності уточнення. Після всіх процедур уточнення, завдання підписується керівником і студент приступає до виконання курсового проектування, відповідно до рекомендацій, вказаних в розділі 4 даних методичних вказівок.

3. Зміст курсового проекту (роботи)

Загальні вимоги до переліку розділів курсового проекту вказаний в завданні.

Якщо в завданні не вказано інше, курсовий проект в загальному складається з таких розділів.

1. Узагальнені алгоритми та функціональні схеми керування, блокування та сигналізації.
2. Спрощена схема автоматизації.
3. Компонування ПЛК, схеми підключень вимірювальних перетворювачів та виконавчих механізмів.
4. Опис програмного забезпечення ПЛК.
   1. Опис апаратної конфігурації ПЛК.
   2. Перелік змінних.
   3. Опис структури програми користувача.
   4. Опис секцій програми керування, сигналізації та блокування.
   5. Опис секцій імітації (за наявності).
5. Процедура перевірки роботи програми користувача.
6. Література.

Рекомендації до виконання частин проекту наводяться в наступному розділі методичних рекомендацій. Вимоги до оформлення окремих пунктів розрахунково-пояснювальної записки наведені в розділі 5.